Інститут філатова одеса
(048) 729-83-48 факс. (048) 776-04-35
Iнститут заснований 4 квiтня 1936 року Постановою Ради народних комiсарiв СРСР № 632. Первiсна його назва Інститут експериментальної офтальмологiї, засновником і першим директором якого був академiк Володимир Петрович Фiлатов, чиє iмя заклад носить з 1945 року. За роки iснування iнститут багато разiв міняв назву. В 1993 році Iнститут пiдпорядкований Академiї медичних наук України і зараз називається - Державна установа &ldquo Iнститут очних хвороб i тканинної терапiї iм.В.П.Фiлатова Національної академiї медичних наук України&rdquo.
Інститут є одним з провідних офтальмологічних центрів Європи та головним в Україні з проблеми офтальмології і тканинної терапії, проводить велику роботу щодо координації наукових досліджень з офтальмології.
Основні напрями діяльності інституту: вивчення епiдемiологii, патогенезу, клiнiки, розробка методiв профiлактики, лiкування та реабiлiтацii при захворюваннях i пошкодженнях очей i iх наслiдкiв вивчення механiзму дiї i розробка нових тканинних препаратiв органiзацiя офтальмологiчної допомоги населенню України
Інститут розробляє найбільш актуальні фундаментальні і прикладні проблеми офтальмології із використанням сучасних біохімічних, імунологічних, патоморфологічних, фармакологічних, радіологічних та інш. методів дослідження. Приорітетними є розробки інституту з трансплантації тканин, патогенезу і лікуванню опіків очей та їх наслідків, травматичних, вікових, вроджених катаракт, внутрішньоочних сторонніх тіл, відкритокутової глаукоми, відшарування сітківки, пухлин ока та орбіти, увеїтів, вивченню впливу на біологічні об&rsquoєкти лазерного випромінювання, ультразвуку, магнітних полів, кріовпливу, з офтальмоендокринології, імунології, тканинної терапії і створенню нових тканинних препаратів та багатьох інших аспектів.
Директори інституту: 1936р. - 1956р. - академiк Володимир Петрович Фiлатов 1956р. - 1985р. - учениця В.П.Філатова, академiк Надiя Олександрiвна Пучковська 1985р. - 2003р. - професор Іван Михайлович Логай з 2004р. - чл.-кор.
Зараз в iнститутi працюють понад 790 спiвробiтникiв, в тому числi біля 200 наукових працівників і лікарів, з них 1 член-кореспондент НАМН України, 14 професорів, 30 докторiв та 65 кандидатів наук. Виконується бiля 20 науково-дослiдних робiт, в т.ч. НДР по лінії міжнародного співробітництва.
Інститут має велику клiнiчну базу - 8 профільних вiддiлень на 480 лiжок. Потужнiсть консультативноi полiклiнiки складає до 700-750 вiдвiдувань за змiну.
На базi iнституту працюють 5 республiканських центрiв: центр увеїтiв, центр iзейконiчної корекцiї, офтальмоонкологічний центр, центр дитячої офтальмології, травматологічний центр. На базі Інституту розташована кафедра офтальмології ФПК Одеського Державного медичного університету, де постійно здійснюється підвищення кваліфікації лікарів -офтальмологів як співробітників Інституту, так і офтальмологів з усіх областей України.
Крім великої клінічної роботи, в 10 наукових лабораторіях інституту проводяться ефективні теоретичні та експериментальні дослідження. Інститут має добру експериментальну базу ( виварі ум з тваринами різних видів ).
Інститут постійно готує кадри вищої кваліфікації для наукової та практичної роботи ( інтернів, клінічних ординаторів, докторантів, аспірантів, стажистів, в т.ч. з країн дальнього зарубіжжя ). Багато років в Інституті працює спеціалізована Вчена рада з захисту докторських і кандидатських дисертацій. З 1946 року видається Офтальмологічний журнал. Інститут організує і регулярно проводить на своїй базі з&rsquoїзди офтальмологів України, симпозіуми, науково-практичні конференції з міжнародною участю, наради, пленуми Товариства офтальмологів України.
Інститут імені В.П.Філатова розташований на березі теплого Чорного моря, в зеленій зоні Французького бульвара міста-курорта Одеси, що сприяє зверненню хворих в інститут та їх швидкої реабілітації. Спеціалисти інституту завжди готові надати усім хворим висококваліфіковану допомогу з використанням самих сучасних методик і апаратури.
Друк НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Контакти
Відповідь: Одеса інститут Філатова корекція зору
Головне почитай про ризики Українсьткі клініки люблять замовчувати, та і взагалі трохи заганяються в своїй рекламі Особливо люблю фрази немає аналогів у світі При цьому використовується німецький лазер, вся імпортна апаратура, і навчання основного персоналу проходило в США
Трохи менше 1% серйозних ускладнень Біля 3% менш серйозних проблем
Сам все ніяк не можу вирішити чи варто корегувати Причому зупиняють в основному думки про ускладнення, фінансово проблем нема Та і в окулярах хоч трохи розумнішим виглядаю
Додано через 2 хвилини
то напевно як до кого попасти бо положив туди маму то в неї завідуюча Зборовска веде лікування і таке відношення як у всіх інших лікарнях. може бабла треба дати більше
Ну так ти ж плануєш корекцію зору проводити? Там все платно, офіційно і напевно добре
Центр Тарус при тому інституті тільки тим і займається
Востаннє редагував VT: 08.11.2011 о 12:23. Причина: Пізніше додано
Відповідь: Одеса інститут Філатова корекція зору
Не знаю, яка у Вашої мами проблема, але знаю, що немає такої, яку б не вирішили у Київському Центрі Мікрохірургії Ока на Комарова. За останні 3 роки оперувався там триччі. Умови для роботи у тамтешніх лікарів не надто хороші (старі приміщення, перебої з фінансуванням і т.д.), але апаратура і, головне. кадри - найкращі в Україні! Куди не пораджу ніколи в житті звертатись - так це в клініки під брендом лікаря СОВВИ. Мені цього року латали сітківку, раптово відшарувалась, і я через 2 тижні після операції мав концерт у Чернівцях. Трапився витік газу в передню камеру (чи капсулу ). Ну, то я вже потім дізнався, а по факту, на зідзвоні з лікаркою з КЦМО пру в найближчу офтальмолог.клініку у Чернівцях, якою виявилась саме вищезгадана. Якийсь чорт водив по різних апаратах, міряв очний тиск, дивився мені в око, щось запитував, записував з розумним виразом обличчя. а потім на моє запитання а що з оком, можете сказати?, банально так відповів:не знаю, треба в лікаря спитати )))))))))). Зрештою, лікарі з КЦМО мають десятки колег, які проходили у них практику і зараз працюють по всій Україні, що теж дуже добре. Влітку в Криму був по роботі, різко погіршився стан ока, в межах години скомунікували з екс-практикантами в Севастополі, оглянули, дали медикаменти ще й гроші відмовлялись брати .
Дякую за пораду.
Академік Володимир Петрович Філатов — особистість, творчі напрями, спадок
Пройде ще багато часу, виростуть нові покоління, а ім'я Героя Соціалістичної Праці, академіка Володимира Петровича Філатова — видатного вченого, талановитого офтальмолога-хірурга залишиться в пам'яті людей.
Володимир Філатов народився 28 лютого 1875 року в с. Михайлівка Пензенської губернії, в родині земського лікаря Петра Федоровича Філатова. Він є племінником одного з засновників вітчизняної педіатрії Ніла Федоровича Філатова. Тож генерація Філатових — справжня гордість вітчизняної медицини. Символічним є такий випадок. Коли в 1950 році в Одесі проходило урочисте засідання з нагоди 75-річчя академіка В. П. Філатова і присвоєння йому звання Героя Соціалістичної Праці, ювілярові порадили розпочати свій виступ з подяки партії та уряду за високу нагороду. Та академік розпочав зі слів про надихаючий вплив Ніла та Петра Філатових. Але поки ми в російській провінціальній тиші. Завершилося безтурботне дитинство серед милої пророди. Після закінчення у 1892 році Симбірської гімназії у молодого Володимира не виникало сумнівів щодо майбутньої професії — батько виплекав у синові любов і відданість медицині. У тому ж році юнак вступає на медичний факультет Московського університету. Ще зі студентських років В. П. Філатов, відвідуючи рідних на канікулах, завзято допомагав батькові вести прийом хворих, асистував йому при нескладних операціях. Тут він уперше стикнувся з болем і стражданнями людей, які втратили зір внаслідок розвитку більм. Вибір було зроблено відразу і остаточно. Молодий Філатов вирішує присвятити своє життя офтальмології, боротьбі зі страшним недугом — сліпотою. Закінчивши з відзнакою у 1897 році університет, він залишається працювати там ординатором очної клініки, потім — ординатором Московської очної лікарні. Ці шість років серед світил московської офтальмології стали власне першою своєрідною академією із складного фаху. І ось треба зробити вибір — залишитися в столиці чи полишити її заради більш самостійного шляху. Так життя приводить молодого здібного лікаря в українські краї, аби і він залучився до їх світової слави. У 1903 році на запрошення професора С. С. Головіна Філатов переїздить до Одеси, де влаштовується ординатором і асистентом кафедри очних хвороб Новоросійського університету. З Одесою пов'язане все його наступне життя, розквіт наукової і творчої діяльності. Думки про допомогу сліпим не полишають В. П. Філатова ні на хвилину. Пересадка рогівки — це надія і спасіння для таких хворих. Проте ідеї молодого лікаря не знаходять підтримки в науковому світі — занадто сміливою і безперспективною здавалась така задумка. Втім, попри скептицизм колег, Володимир Петрович втілює сміливу ідею, фактично започатковуючи відновну офтальмологію. У 1911 році, після переїзду професора С. С. Головіна до Москви, В. П. Філатова призначили завідувачем кафедри і клініки очних хвороб Новоросійського університету. Він багато працює, вдосконалюючи операційну техніку, і в 1912 році робить свою першу пересадку рогівки методом повної наскрізної кератопластики. Але операція пройшла невдало. Інший би відступив, але не Філатов. Багато років було витрачено на безперервні пошуки, роздуми, сумніви, кропітку і напружену працю. Тільки у 1923 році вдалося досягти бажаного — операція "часткова наскрізна кератопластика" дала позитивний результат. Сам Володимир Петрович писав, що в ті роки не було ні дня, ні ночі, коли б він не думав над цією проблемою. Яка дивна працьовитість і віра в перспективи нового важливого напряму — подолання втрат зору. Ця епопея, мабуть, заслуговує схвальної поеми. Одного разу Філатов сказав про себе: "Я не вчений, я винахідник". Насправді він був блискучим вченим з неперевершеним талантом хірургічного винахідництва. У 1931 році Філатов вперше зробив пересадку рогівки із трупного ока, збереженого в умовах зниженої температури. Це була перемога! Вирішення проблеми донорської рогівки поклало початок широкому впровадженню кератопластики в практику і принесло Володимиру Петровичу величезну популярність. Звідусіль хворі з більмами потягнулись в Одесу — до Філатова. Так розвивались події, і саме так було закладено міцні основи трансплантології в офтальмології. Наполегливість, цілеспрямованість, висока ерудиція та вимогливість до себе, надзвичайна працездатність, а головне — оптимізм і щоденна турбота про хворих дозволили Володимиру Петровичу внести безцінний вклад не лише в офтальмологію, а й в інші галузі медицини. Досить нагадати про розроблений Філатовим у 1914 році метод пластики шкіри на круглому стеблі, який, на думку хірургів, є цілою епохою пластичної хірургії. 20 років життя присвятив Філатов розробці нового методу лікування — тканинній терапії. Тканинні препарати по Філатову сьогодні знаходять широке застосування в різних галузях медицини, ветеринарії, народного господарства. В. П. Філатов, видатний вчений, висококласний хірург, був також чудовим організатором. З його ініціативи у 1931–1932 роках в Одесі були започатковані перші в СРСР глаукомний диспансер і очна травматологічна станція швидкої допомоги, а в 1936 році, враховуючи заслуги В. П. Філатова, Постановою народних комісарів СРСР № 632 було створено Інститут експериментальної офтальмології, директором якого Володимир Петрович залишався до останнього дня свого життя. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України — дітище того видатного починання — широко знаний у світі. Тут 8 клінік на 500 ліжок (глаукоми та офтальмоендокринології, пересадки рогівки, відшарування сітківки, опіків очей, дитячої офтальмопатології, мікрохірургії тощо). Щорічно виконується понад 8 тисяч мікрохірургічних операцій. Маємо офтальмологічний центр світового значення та діапазону. І все це — сучасне втілення починань Натхненника Володимира Петровича Філатова. Можна було б розповісти про його картини та вірші. Адже хірург талановито малював. Є в нього і віршовані рядки. Один з віршів, написаний його рукою, зберігається в будинку-музеї А. П. Чехова в Ялті, де Володимир Петрович часто бував на запрошення Марії Павлівни Чехової. Та торкнемося дуже важливої риси В. Філатова — бажання і вміння допомогти хворому, здавалося б, в безнадійній ситуації. "Ніколи не кажіть хворому "ніколи", — заповідав він. Талановитий педагог, Філатов створив також і свою велику школу. Заряджені науковими ідеями філатовці збагатили офтальмологію новими цінними методами діагностики, лікування, профілактики очних захворювань. Учнів і послідовників у В. П. Філатова було і є багато, тому що Інститут, який носить його ім'я, і сьогодні — один з провідних офтальмологічних центрів Європи і головний в Україні з проблем офтальмології і тканинної терапії. Додамо, що до АН УРСР В. Філатова було обрано в 1939-му, а до складу АМН СРСР в 1944 році, тобто він належить до засновників цієї спеціалізованої медичної академії. Помер В. П. Філатов 30 жовтня 1956 року від крововиливу в мозок. У подальшій розробці наукових ідей видатного лікаря, у збереженні традицій філатовської школи надзвичайно велику роль зіграла його учениця — академік Надія Олександрівна Пучковська, яка в 1956–1985 роках очолювала інститут. Саме Н. Пучковська вперше вдосконалила систему термінової допомоги при травмах ока. Слідом за таким відділенням в інституті ім. В. П. Філатова відповідні центри травми ока було налаштовано в багатьох містах України. Філатовці глибоко поважають і шанують свого Вчителя. Пишаються його віршами, поемами, художніми творами, які реставровані і виставлені в музеї інституту та садибі-музеї В. П. Філатова. В Одесі відкрито три меморіальні дошки на будинках, де він жив і працював, перед головним корпусом інституту стоїть пам'ятник. Володимир Петрович Філатов — це взірець вченого, лікаря-офтальмолога і всебічно обдарованої людини.
Статьи на похожую тематику:
Повість про наукову школу
Розділ, який ми хочемо вам представити, присвячений одному з найвідоміших медичних установ нашої країни - Одеського інституту очних хвороб імені акад. В. П. Філатова. Сподіваюся, що у вас немає особливих приводів цікавитися очними хворобами, але впевнений, що ця книга зацікавить вас. Автор обрав найважчий шлях: він взявся описати роботу, що йде в стінах інституту. Не одні тільки результати роботи, а її буденне протягом, з помилками і прозріннями, з поразками і перемогами. Ось він описує хід операцій - одного, другого, третього,- так докладно, як ніби задумав навчити усіх нас ремеслу очного хірурга. Ось ціла серія експериментів, описана настільки ж ретельно і захоплено. І, мабуть, саме тому, що нам з довірою відкриті всі подробиці, всі повороти подій, ми схвильовано стежимо за цією роботою, не містить у собі нічого сенсаційного, але повної драматизму, і починаємо розуміти причини невдач і ціну успіху. Ми знайомимося з цілою плеядою симпатичних і даровитых людей - співробітників филатовского інституту, і це знайомство змістовно, тому що ми застаємо їх за роботою. Творче напруга і моральні випробування, що випадають на їхню частку, спонукають нас до співтворчості і співчуття. Щоб показати життя лікаря і дослідника, нічого не прикрашаючи, треба, очевидно, розповісти про його справу, по можливості нічого не спрощуючи. Не можу не відзначити рідкісне вміння А. Турбіна переплавити науковий матеріал простий і витончений літературний текст. Він не вдається до прийому звичайної популяризаторів: не змушує читача проковтнути пігулку знання, щоб потім отримати цукерку белетристики. Про найскладніші спеціальних питаннях він говорить так само невимушено і ясно, як про помислах і рухах душі своїх героїв. Опису природно переходять в аналіз. Спостереження над життям великого клінічного інституту призводять до обговорення таких проблем, як взаємини між експериментатором і лікарем, між лікарем і хворим, як діалектика відносин між вчителем і учнями в науці. Аналізуються кризові явища у розробці низки науково-практичних проблем не обійдені мовчанням і деякі загальні труднощі і протиріччя, з якими зіткнувся в своєму розвитку медицина нашого часу. Книга серйозна - отже, далеко не панегірична. Особливо цінною якістю книги мені видається її історизм. Розповідаючи як очевидець про події сьогоднішніх, автор то і справа іде в минуле, але було б неправильно назвати це «відступами». Через всю книгу проведено думку, що сьогоднішній день медицини невіддільний від історії і незрозумілий без неї. Звернення до витоків виявляється необхідним, щоб прослідкувати, як складалися сучасні методи роботи та сучасний образ думок. Такий підхід суттєво збагачує виклад: на сторінках книги з'являються і діють не тільки «спадкоємці», але і сам Філатов, і його сучасники і попередники, представники ряду медичних дисциплін, що зробили творче вплив на його школу. Отже, перед нами захоплююча і разом з тим досить ґрунтовна книга про становлення, звершеннях і шуканнях одеської офтальмологічної школи - школи Філатова. Дозволю собі додати наступне. Мені здається, що книги про історію великих наукових шкіл - наукових центрів, що дали імпульс розвитку цілої області знання, потрібні і важливі не менше, ніж книги про історію найбільших фабрик і заводів. Вони мали б велике пізнавальне і виховне значення, особливо для молоді, яка вирішила присвятити себе науці. Звичайно, подібна книга легко може перетворитися в каталог наукових праць або «домашню хроніку» того чи іншого інституту. Але, як бачимо на прикладі «Спадкоємців Філатова», книга про наукову школу, по суті своїй науковедческая, може стати живим літературним явищем і знайти шлях до розуму і серця читача. Ст. Терновський, дійсний член Академії медичних наук СРСР, дійсний член Міжнародної академії історії медицини
Я поспішав і в коридорі клініки налетів на людину - я, здається, міцно сунув його в плече. Ми обоє зупинилися. - Так, брате,- сказав він, посміхаючись ротом,- Ось так-то, брат. Він хотів втішити і підбадьорити мене. Ну, і покепкувати з нами обома: гарні ж ми! Він думав, що, може бути, це він мене штовхнув. Він думав, що я теж сліпий. І хотів сказати, що поспішати нам нікуди. Хворі - зовсім чи незрячі або наполовину зрячі, та й взагалі хворі в лікарні - ходять нешвидко і живуть нешвидко, бо поспішай або не поспішай, а ти можеш тільки одне: чекати. І вони навчаються чекати. Мудрість очікування. Про неї говорив мені один тутешній лікар, який хлопчиком потрапив на фронт, а потім, перш ніж стати лікарем, довго-довго був хворим. А їм, які потрапили в Одесу,- дочекалися, добралися, дорвалися,- їм-то і поготів куди ж поспішати? Вони вже у мети. Одеський науково-дослідний інститут очних хвороб та тканинної терапії, заснований сорок один рік тому Володимиром Петровичем Філатовим і пізніше, ще за життя засновника, названий його ім'ям, стоїть у ряду не просто солідних і відомих, але в ряді знаменитих медичних установ. Така репутація ставить його у невигідне становище. Це може здатися дивним, але це так: у невигідне. Від знаменитої клініки і знаменитих лікарів ми чекаємо чудес і нічого іншого, крім чудес. Хто це «ми»? Так, ми всі, але насамперед, звичайно, хворі і передусім тз, кому в інших місцях не змогли допомогти. Вони звертаються в знамениту клініку і чекають і вимагають зцілення. А ми все стоїмо навколо і приговариваем: «Звольте зцілити. Ви знамениті». Але в інших місцях адже йому не тому, напевно, не допомогли, що там лікарі безмозкі і безрукі,- немає, а тому, що ще думка не дійшла до його біди, ще руки не доходили. В сутності, підтримувати хорошу репутацію зовсім не важко. Для цього потрібно одне: по-розумному, з гідністю і з співчуттям випровадити такого хворого. Потрібно робити тільки те, що вже робили раніше,- те саме, що створило напрямок у науці і принесло йому славу. Вживати прославлені прийоми лікування, робити прославлені операції, добре освоєні і для частини хворих безперечно корисні. І, зрозуміло, пильно відбирати до себе саме цю частину хворих. Так можна потихеньку розтринькувати спадщину, і надовго вистачить. Все буде чудово - до пори до часу, поки виявиться, що науковий напрямок давно минулося і залишилася реміснича майстерня, теж на свій лад дуже корисна - до пори до часу. І що ж, невже в оточенні Філатова не було людей, які мріяли притримати час і безбідно жити під покровом нажитої слави? Ймовірно, були. Я не про таких спадкоємців. Коли помер Філатов, вони зупинили годинник у його кабінеті, але вони не хотіли зупинити час і спробували рухатися вперед. А на цьому шляху - від перемог до нових - труднощі зростають. Неминуче зростають! І навіть на тому шляху, який позаду,- і там неминуче виявляєш спірне, як тільки спробуєш рушити вперед. Тому, якщо подумати, інші ураження, які вони несуть, не зменшують, а додають їм слави. Я не збираюся, втім, ні хвалити їх за поразки, понесені по-новому, ні докоряти за перемоги, отримані по-старому. Ні навіть славити за нові перемоги. Їм не потрібно: їм потрібне наше розуміння. Яку тяжку досаду повинні викликати у них наші наївні і непомірні вимоги, як і наші наївні і непомірні захоплення! Немає нічого образливіше для працюючої людини, немає нічого більш обескураживающего, ніж дізнатися, що справа, над яким він б'ється, представляють близьким до завершенью, а труднощі, які він намагається і сподівається здолати, як би вже і не існують.
Я поспішав в операційну. А. Турбін
Спочатку автор приведе вас в операційну - покаже і пояснить вам, як працює хірург. Потім ви потрапите в лабораторію і побачите, як ставлять досліди на тваринах. Ви дізнаєтеся, в чому полягають сьогодні турботи та надії людей, які працюють в Одеському інституті імені Філатова. І близько - як своїх знайомих - дізнаєтеся цих людей.
Источники:
, , ,
Следующие больницы:
23 ноября 2024 года
Комментариев пока нет!
Онкологический диспансер урологическое отделение г уфы 
Ярославская областная офтальмологический центр 
Калужский область город обнинск больница имр 
Стоимость химиотерапии в киеве в городской больнице 
Глазная клиника на спуске в новочеркасске телефон и фото 
Офтальмологический центр тучково больница