Николаевский обласный онкоденспансер
05.04.2016 16:07 Автор: Unsvet
В рамках всеукраїнського туру письменника і журналіста Євгена Положія 12 квітня о 14 годині в Миколаївcькій обласній бібліотеці для юнацтва (вул. Велика Морська, 92) відбудеться презентація роману “Іловайськ”, який вийшов у видавництві “Фоліо” в річницю трагічних подій “Іловайського котла”. Учасники зустрічі з автором матимуть змогу придбати книжку та отримати автограф .
04.04.2016 14:40 Автор: Unsvet
31.03.2016 13:49 Обновлено 31.03.2016 14:21 Автор: Unsvet
В рамках програми “Милосердя” та Місячника читання “Книга — всесвіт в палітурці” бібліотекарі завітали до Миколаївського геріатричного пансіонату, постійні мешканці якого — великі шанувальники віршованого слова. Ведучі заходу привітали присутніх із Всесвітнім днем поезії ліричним віршем, відразу налаштувавши на неймовірну подорож невичерпними і незбагненними світами поетичної творчості.
31.03.2016 10:44 Обновлено 31.03.2016 12:33 Автор: Unsvet
Цього разу співрозмовниками за темою “Проектна діяльність як складова розвитку юнацької бібліотеки” стали бібліотекарі з Миколаївської та Полтавської обласних бібліотек для юнацтва.
30.03.2016 14:15 Обновлено 30.03.2016 14:58 Автор: Unsvet
В Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва продовжується Місячник читання “Книга — всесвіт в палітурці”. 23 березня свої поетичні, і не тільки, фантазії під назвою “Рядки, що з серця щедро линуть” презентував миколаївський поет, прозаїк, драматург Віталій Дмитрович Рогожа. Ведучі заходу Віра Марущак й Ірина Бринкіс від імені всіх присутніх — студентів Миколаївського національного університету ім. Сухомлинського, колективу бібліотеки — привітали Віталія Дмитровича з двома знаменними подіями, які сталися в його житті за останні три місяці: прийняттям до Національної спілки письменників України та номінацією на щорічну премію Президента України “Українська книга року-2015” з книгою “Запороги: роман-трилогія” ч. 1 “Петро Сагайдачний”.
30.03.2016 10:07 Обновлено 30.03.2016 10:38 Автор: Unsvet
Кафедра української мови і літератури Миколаївського національного університету імені В.
Еще статьи.
Губская Татьяна Николаевна (род.22.08.1958) Старший научный сотрудник Николаевского обласного краеведческого музея, специалист в области церковного краеведения. Выспускница исторического факультета Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. Основные темы исследований - церковное и народное образование, военное духовенство, храмы города и области, памятники Николаевского некрополя. Автор-составитель картотеки персоналий священнослужителей Херсонской епархии (конец 19-го - начало 21-го вв.). В 2006г. увидела свет ее книга выпущенная в издательстве Ирины Гудым "Военное духовенство и священники Николаева. Исторические очерки". В данноый момент готовится к печати книга "Город мраморных ангелов: памятники Николаевского некрополя". Подготовлены к изданию рукописи ккниг о митрополите Несторе(Анисимове), о мучениках Николаевской земли, путеводитель по храмам города. Т.Н. является автором свыше 130 статей, пуликаций, тезисов и докладов по вышеперечисленным темам. В 2007 г. Т.Н. стала дипломантом IX Всеукраинского творческого конкурса журналистов "Українська Мадонна" в номинации "Дорога к храму". с 2007-го года почетный работник туризма Украины. Автор свыще 50-ти экскурсионных маршрутов по городу, области, Украине. Постоянный учасник теле-и радиопередач касающихся указанных тем, автор музейных выставок, лектор.
Вы не зарегистрированны? Нажмите здесь для регистрации.
Забыли пароль? Запросите новый здесь .
Вам необходимо залогиниться.
Нет присланных сообщений.
Т.Н.Губская 2010-2011
посещение экспозиций: ежедневно, кроме пятницы, с 10-00 до 18-00, касса с 10-00 до 17-00.
Последний день месяца - санитарный.
для одиночных посетителей (взрослых): 15 грн. 00 коп.
для детей с 5 лет, учащихся, студентов: 10 грн. 00 коп.
- экскурсионное обслуживание (от 15 до 30 чел):
Взрослые группы – 50 грн. 00 коп.
Детские (студенческие) группы – 30 грн. 00 коп.
Фотографирование: 8 грн. 00 коп.
Для ветеранов войны (участников ВОВ, участников боевых действий), инвалидов всех категорий, ликвидаторов аварии на ЧАЭС 1-й категории детей до 5 лет, воспитанников детских домов семейного типа бесплатно.
Электронная почта: museumskr@mail.ru
в музее можно заказать проведение тематических экскурсий, в том числе выездных, для школьников и студентов тел. (0512) 37-70-14
Миколаївський обласний краєзнавчий музей один з найстаріших музеїв України. Офіційною датою його відкриття вважається 15(28) грудня 1913 року. Ал е історія музейної справи в краї починається ще у 1803 р. коли у Миколаєві при Депо карт було створено Кабінет рідкостей. Біля витоків кабінету-музею стояв адмірал де Траверсе. За більш ніж 40-річну історію свого існування музей зібрав цінну колекцію. За свідченням очевидців, які відвідували музей на початку XIX століття, у музеї, крім античних археологічних пам'яток, знаходилися мінерали, раковини, опудала тварин, етнографічні експонати. Знаходилися там і мапи, плани міст, будівель, моделі кораблів. Зібрання було традиційним на той час - кунсткамерним, коли природничі експонати знаходилися поряд з античними. У 30-х роках XIX століття, предмети з кабінету-музею було передано до Одеси, Керчі та Херсона, і лише невелика частина експонатів залишилася у Миколаєві у Чорноморській штурманській роті.
У лютому 1912 року до Миколаївської міської управи звернулися нащадки, померлого у 1909 році, Еммануїла Петровича Францова. власника унікальної природознавчої колекції. Згідно з його заповітом ця колекція дарувалася місту, але для цього потрібно було виконати ряд вимог, а саме - надати відповідне приміщення та зберегти її цілісність.
Миколаївська Дума створила спеціальну комісію, до якої увійшли гласні Думи, відомі у місті громадські діячі. Головою було обрано С.І. Гайдученка.
Сергій Іванович Гайдученко (1866-1922), юрист за фахом, мировий суддя, гласний міської Думи, член правління Миколаївського відділення товариства «Просвіта». Багато років збирав матеріали з історії краю, народного побуту, мав досвід проведення археологічних розкопок. Комісія зі створення музею плідно працювала протягом усього 1913 року. Було вирішено питання про надання під експозицію музею будинку по вулиці Малій Морський ріг Великої Морської, замовлено музейні меблі, затверджено штат. Миколаївці почали передавати комісії експонати для майбутнього музею.
У неділю 15 грудня 1913 року опівдні у присутності Міського Голови М.П. Леонтовича, представників Міської Думи, численних гостей відбулося урочисте відкриття музею. Першим його директором став С.І. Гайдученко.
Формування музейного зібрання продовжувалося: до фондів надходили нові предмети археології, цікаві документальні джерела, фотоматеріали, зброя, предмети етнографії та нумізматики. Поповнювалася і природознавча колекція. Міська Управа виділяла кошти на закупку старожитностей. У фінансовій книзі за 1913-1916 рр. яка зберігається в архіві краєзнавчого музею, знаходяться рахунки і квитанції з переліком закуплених предметів. С.І. Гайдученко разом із препаратором музею А.Д. Петращуком у 1916-1917 рр. здійснили подорож до маєтку Великого князя Миколи Миколайовича до Катеринославської губернії, звідки привезли до музею козацький намогильний хрест, «кам'яних баб», предмети археології, опудала птахів та тварин.
У червні 1918 року до складу музею увійшов музей 58-го Празького піхотного полку.
Незважаючи на бурхливі події революції та громадянської війни, музей продовжував розвиватися.
У 1920 році за ініціативи місцевої влади було організовано роботу Ольвійської експедиції, в результаті якої археологічна колекція музею поповнилася на 1634 предмета. Сам музей з цього часу став називатися історико-археологічним, а природознавча колекція виділилася в окремий музей.
Після смерті С.І. Гайдученка, з травня 1923 року музей очолив Ф.Т. Камінський - археолог, знавець історії краю, популяризатор пам'яток старовини.
Феодосій Тимофійович Камінський плідно співпрацював з відомим археологом, керівником Ольвійської експедиції Б.В. Фармаковським. З 1925 року брав безпосередню участь у роботі експедиції, займався питанням створення археологічного заповідника «Ольвія». Всі матеріали з розкопок поступали до зібрання музею. Вагомий внесок зробив Ф.Т. Камінський у збереження й інших історичних пам'яток нашого краю.
Музею були потрібні нові експозиційні площі, і Ф.Т. Камінський став клопотати про надання нового приміщення. У березні 1929 р. відбулося урочисте відкриття нової експозиції музею у будівлі колишньої гауптвахти на Радянській (колишній Соборній) площі.
Але, вже через півроку директора музею, невтомного дослідника Ф.Т. Камінського звинуватили як учасника так званої «Спілки визволення України», і 25 років він знаходився у сталінських таборах. Страшні репресії не оминули й інших співробітників музею. Було заарештовано і видатного краєзнавця, вченого М.Д. Лагуту, який згодом був розстріляний у застінках НКВС. Експозиція музею у 30-ті роки стала дуже заполітизованою, що знизило рівень її сприйняття.
У 1936 році у зв'язку із реконструкцією Радянської площі, руйнуванням Адміралтейського собору і будівлі гауптвахти, музей було переведено у будівлю костьолу і прилеглий до нього будинок по вул. Декабристів, 32.
На початку 40-х років у музеї відкрилися нові відділи: первісно-суспільного ладу, Ольвії, феодалізму, історії міста Миколаєва, а також історії зброї, де експонувалися турецькі рушниці XVII ст. гармати періоду російсько-турецьких війн XVIII ст.
Під час Великої Вітчизняної війни музей продовжував працювати і при ньому діяла антифашистська підпільна організація.
Після звільнення Миколаєва співробітники музею проводять реекспозицію, реставрують експонати. Музей був потрібен миколаївцям, які пережили страшну війну і не втратили цікавості до історії та природи рідного краю. У листопаді 1950 року відбулося об'єднання історичного та природничого музеїв у Миколаївський обласний краєзнавчий музей, яким він є і зараз. Для природничої колекції було створено так звану «шкільну кімнату», де експонувалися предмети із відомої колекції Е.П. Францова: мінерали, корали, опудала тварин, птахів, риб, навіть декілька аномалій.
Експозиція називалася «шкільною кімнатою», тому що її експонати служили дидактичним матеріалом з вивчення ботаніки, зоології, географії, хімії, мінералогії. Але у 1968 році на місці знаходження «шкільної кімнати» було побудовано житловий будинок, а її мешканці переселилися у приміщення музейних запасників.
Для діяльності музею 60-х-90-х років XX ст. характерна активізація науково-збиральницької роботи. Одна за одною проводилися збиральницькі експедиції у районах області та в інших містах СРСР. Відкривалися нові музеї на підприємствах і в школах, в районних центрах та селах Миколаївщини. Співробітники краєзнавчого музею надавали їм методичну та практичну допомогу.
Розширився і сам обласний музей за рахунок створення філій. У 1972 році було відкрито Очаківський військово-історичний музей ім. О.В, Суворова, центральним місцем експозиції якого була діорама «Штурм фортеці Очаків». У 1975 році, напередодні святкування 30-річчя Перемоги у будинку по вулиці Лягіна, 5, де під час окупації жив Герой Радянського Союзу В.О. Лягін, відчинив свої двері музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині у роки Великої Вітчизняної війни. 1941 -1944 рр.».
У 1978 р. відбулася визначна подія для міста корабелів - відкрився єдиний у Радянському Союзі Музей суднобудування і флоту. Його експозиція розгорнулася у залах колишнього будинку Головного командира Чорноморського флоту і портів по вул. Адміральській, 4. За створення цього унікального музею творча група отримала звання лауреатів Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. У середені 80-х років XX ст. філіями музею стали Первомайський краєзнавчий та музей «Партизанська іскра».
З 1973 по 1985 рік краєзнавчий музей очолювала Віра Павлівна Чернявська. Саме під час її керівництва музей набув певного авторитету не лише на Миколаївщині, а і далеко за її межами. Були відкриті нові відділи, проведена реекспозиція, розширився штат наукових співробітників.
Сьогодні Миколаївський обласний краєзнавчий музей значне музейне об'єднання. Загальна кількість основного фонду налічує більш 160-ти тис. одиниць збереження. Це, перш за все, унікальна природнича колекція, предмети археології, починаючи від періоду пізнього палеоліту і до козацької доби, колекція стародруків, предмети культу, етнографії, нумізматика, зброя, тощо.
Значний внесок у музейну справу на Миколаївщині зробила Людмила Дмитрівна Хлопинська, заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Усе своє творче життя вона присвятила музейній справі - була науковим співробітником, завідуючою Музеєм суднобудування і флоту, директором Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Саме під час її керівництва музею було передано комплекс Старофлотських казарм, побудованих за проектом архітектора К. Акройда у сер. XIX ст. Тут планується відкрити музейне містечко з різнопрофільними музеями, художніми салонами, антикварними і букіністичними лавками, майданчиками для проведення етнографічних фестивалів та історичних реконструкцій.
Опубликовано Светлана Крыщенко в Чт, 22/04/2010 - 23:47
Оставить комментарий
Смотреть прямой эфир ТВ Миколаїв ТВ.
Вы смотрите прямой интернет эфир телеканала "Миколаїв ТВ".
Украинский телеканал областной телерадиокомпании Николаевского ОГТРК (Миколаївська обласна державна телерадіокомпанія - Миколаївська ОДТРК) - Миколаїв ТВ. В круглосуточном интернет онлайн эфире региональные новости, информационные выпуски, фильмы.
"Так сложилась судьба, что из окон своего кабинета на телецентре я вижу дом, в котором родился и в котором прошли первые важнейшие в жизни года. Территория телецентра всегда присутствовала - мимо ходил ежедневно в школу, потом в институт. Хотелось бы думать что не случайно. Первые программы Николаевского телевидения слушал, да-да, слушал по радиоприемнику на ультракоротких волнах. И не один, а вместе с ребятами со двора. Ведь телевизор - это было чудо - чудное, озаренное ореолом тайны и праздника. У нас и в школе среди одноклассников (а 22-я школа находится рядом с телецентром), было распространено мнение, что на телецентре находятся какие-то небожители, у которых каждый день праздник. А между тем, люди здесь всегда прежде всего работали. И люди, как правило, попадали на радио и телевидение не случайные - особые. В первые годы, как вспоминают ветераны, в эфир Николаевского ОГТРК ежедневно выходило 4-6 часов собственных программ, и тогда это было значительным достижением. Ведь сначала в Николаеве планировалось строительство только ретранслятора с телевизионным передатчиком мощностью 5 кВт. Но нашлись такие мудрые люди, которые решили дополнить ретрансляционную станцию малым студийным аппаратным комплексом. А это означало, что Николаевский телецентр не только будет принимать по релейке программы из Одессы, Херсона, а затем и из Москвы, но и создавать собственные телевизионные программы, которые будут рассказывать николаевцам о николаевцах и обо всем мире. Так оно и произошло. Надо сказать, что строительство это велось в обстановке растущего телевизионного если не психоза, то во всяком случае огромного интереса населения. О начале биографии Николаевского телевидения первый председатель комитета по телевидению и радиовещанию Василий Иосифович Антоненко, или «отец», как мы, молодые тележурналисты, его называли, вспоминал: «Декабрьским вечером на экранах телевизоров появился титр «Показывает Николаев». Прозвучали собственные позывные. Областная редакция радиовещания и телевидения выдавала в эфир ежесуточно 4-6 часовую программу. С введением в действие в 1963 году магистральных радиорелейных линий началась трансляция программ Центрального, а затем Украинского телевидения. Так было до 1972 года, когда технические возможности, созданные предприятием РМС1 Минсвязи УССР (сейчас Николаевский ОРТПЦ) позволили транслировать в области разрозненно программу Центрального телевидения и программу Украинского телевидения, в которую включаются и передачи Николаевской студии. Надо отметить, что система включения Николаевской студии к программам украинского телевидения, как показало время, оказалась несовершенной. Ведь понятно, что лучшим временем - прайм-тайм Киев вряд ли уступит. Поэтому руководство Николаевской государственной телерадиокомпании (а ранее комитета) всегда была мечта - собственный областной телеканал, чтобы была возможность полностью формировать его программу и общаться со своим зрителем в наиболее удобное для него час. Первой такой попыткой было создание в ноябре 1985 года 7-го телеканала на базе Николаевского областного Госкомитета по телевидению и радиовещанию. Этот вечер - начало работы 7-го канала (ныне это Телеком-1 СТБ) навсегда остался в памяти. Мы по-настоящему почувствовали, что такое внимание зрителя. Особым спросом пользовались такие передачи, как «Телевечірка», «Лукомор’я» (для детей), «Музыкальная гостиная». Письмами нас просто засыпали, телефоны не смолкали ни днем ни ночью. Затем Николаев стали называть телевизионной «Меккой», а начиналось все с нашего 7-го канала, который только через 23 года своего существования превратился в коммерческий, через определенные финансовые проблемы. Надо сказать, что телевидение - творчество синтетическое. Это не газета и, даже, радио. Здесь надо, чтобы была команда единомышленников. А без этого о результате можно не думать. Режиссер, кино-видео-оператор, звукорежиссер, монтажер, водитель, а потом еще инженерно-технические работники, специалисты, которые колдуют с устаревшей техникой, приспосабливая ее к жестким проблем современности. Судьба послала мне прекрасных спутников - друзей на длинном телевизионном пути."
О. Митрофанов - журналист Украины, генеральный директор Миколаївської облдержтелерадіокомпанії.
Пожалуйста указывайте в комментариях, - если ТВ канал "Миколаїв ТВ" не рабочий, страна, жанр "Украина, Новости, Общественные, Развлекательные" или качество потока телетрансляции: 500 кбит/cек указаны неправильно. Все каналы ТВ по стране, жанру: Украина. Новости. Общественные. Развлекательные на медиа портале ТВ и радио онлайн для Вас! © Права на эфир принадлежат телеканалу "Миколаїв ТВ".
Другие телеканалы:
Источники:
, , ,
Следующие больницы:
23 ноября 2024 года
Комментариев пока нет!
Коррекция зрения в уфе мулдашева 
Лазерная диагностика зрения в алматы 
Клиника изумруд винница 
Центр близорукости 30 лет победы ижевск запись на прием 
Как добраться до 15 больницы в выхино 
Как проводится операция на глаз в морозовской больнице 
Казань ждвокзал бутлерова